Їжа, яка залишається на життя вічне

Квітень 30, 2017, 19:47 | (0) | Духовність і культура
_95848551_803321

Роздуми до Слова Божого на понеділок ІІІ тижня Великодня

«Істинно, істинно говорю вам: Ви шукаєте мене не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися. Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне»(Йн 6, 27-28)

Ісус розмножує хліб і відразу ця подія сприймається неоднозначно: Христос робить чудо, яке повинно бути знаком наближення Царства Небесного, але деякі люди вбачають в цьому нічого окрім користі і заспокоєння своїх тілесних бажань, і саме для цього шукають Ісуса, адже «хліб їли та й наситилися» (Йн 6, 27).

Чому людина нарікає? Чи тому що Бог не дбає про неї? Все залежить від того з якої сторони, чи під яким кутом ми дивимося на подію. Події, яки є навколо нас проходять через призму нашого серця, і саме так ми їх бачимо, яким є наше серце. Знаємо, що песиміст все, що діється навколо нього бачить в сірих і темних тонах, а оптиміст – в яскравих. Людина, яка має добре серце вміє в інших людях зауважити добро, людина ж яка звикла в усьому бачити зло, навіть і в самому шляхетному і доброму вчинку може знайти те, що можна розкритикувати. Невіруючій людині можна довго доводити, що Бог є, але це буде марна трата часу, бо те, як людина дивиться на події залежить лише від неї, від її внутрішнього вибору, від її серця.

Ісус Христос звертається сьогодні до нас: «Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне» (Йн 6, 28), тобто примножуйте в собі віру, вчиться дивитися на світ очима віри, тільки таке бачення допоможе вам осягнути вічне щастя в небі.

Людина, яка дивиться на світ лише з точки зору користі чи тілесних потреб, обмежує себе в приводах до радості в надії, бо не бачить Божої любові, не може подивитися на своє життя і світ очима надії на вічне життя, а бачить лише один бік життя, лише частину правди про життя, тому, зрештою, і болить їй життя, бо немає в її серці надії. А відтак нарікає або намагається цей екзистенціальний біль заглушити, доставляючи собі різні дозволені і недозволені приємності, які щоправда заглушають, але не можуть усунути цього болю…

Заклик Ісуса Христа «Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне» є закликом до того, щоб людина схотіла відкрити свої очі і побачити в своєму житті красу, побачити в цьому чуді розмноження хліба чудо, а не тільки заспокоєння свого голоду фізіологічної потреби, побачити в своєму стражданні можливість отримати вічну нагороду, а навіть в своєму гріху побачити можливість зустрітися з неосяжним милосердям Божим. Це заклик до повноти життя, до виходу з однобокого сприйняття дійсності, це заклик до повернення правдивого сенсу свого життя ( пор. Йн 15, 11).

Джерело: credo.pro

Коментарі

Немає коментарів

Залишити коментар

Доступні теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>