Школи в умовах пандемії COVID-19: як це працюватиме, залежить від директорів

Серпень 13, 2020, 11:03 | (0) | Україна
6adbf941be5cda80ae3dd4a14e6a4210

Організацією навчання у школах в умовах пандемії займаються лише директори шкіл. Традиційно їм на це не виділили грошей. А такі проблеми, як перевантаженість шкіл, вони самостійно не можуть вирішити в принципі.

Про це йдеться в матеріалі Яни Казміренко та Тамари Балаєвої у виданні Тексти.

Школярі почнуть навчання з 1 вересня, пообіцяв прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю Радіо Свобода. Але можуть бути варіанти – фінальне рішення залежить від кольору зони, де ви живете, та настроїв місцевої влади.

Зараз Україна поділена на 4 зони в залежності від кількості хворих на коронавірус: зелену, жовту, помаранчеву та червону.

Діти з червоної зони мають залишатися вдома на карантині та вчитися дистанційно два тижні.

Але з зонами в нас трохи безлад: Тернопіль за день стає із червоного зеленим, а Харків — навпаки. В «червоному» Луцьку діти продовжували ходити в дитячі садочки (нині Луцьк у помаранчевій зоні, - К.)

Як з'ясували Тексти, на загальнонаціональному рівні ніхто особливо не переймається тим, як працюватимуть школи з 1 вересня. А в умовах епідемії це має критичне значення, адже 30-40 людей в закритому просторі протягом дня можуть легко заразитися від одного безсимптомного хворого, і далі понести вірус у свої родини. Зі 100 хворих помирає приблизно 2.6 людини.

Це з одного боку, а з іншого — навчання в школах має тривати, бо діти не тільки не отримують повноцінних знань в українському виконанні онлайн-школи, а й втрачають навичку вчитися.

Як завжди, в таких складних ситуаціях критично важливо правильно організувати процес, який зводить ризики до мінімуму.

Про те, як готуються до школи розвинені країни, писав The Economist. Ось його головні тези:

“У таких місцях, як Франція, Данія, Китай, Нова Зеландія, де школи відкрилися знову, найбільш вразливим (літнім та хворим) учителям дозволяють лишатися вдома. Крім того, зменшили розміри класів — навіть якщо це значить, що діти вчаться лише половину часу. Розклади змістили так, щоб перерви були в різний час — це дозволяє уникнути натовпів у коридорах, їдальнях тощо. Вимагають або заохочують носіння масок. Збільшують тестування та відстеження контактів хворих у школах. Безпечне відкриття шкіл не буде дешевим — і не повинно бути. Крім мільярдів пляшок санітайзерів, потрібна буде ретельна організація, гнучкі графіки та допомога тим, хто відстав за час карантину. Це коштуватиме грошей платників податків — але значна частина платників є водночас і батьками. Якими б не були кошти — вони не зрівняються з ціною "втраченого" для освіти покоління.”

Схожі рекомендації розробили і наші МОЗ на МОН. Але їх виконання переклали на директорів шкіл, не забезпечивши їх необхідними фінансами. Передача повноважень на місця — це добре: "внизу" краще знають, що робити, ніж у високих кабінетах. Але є проблеми, які директор школи не може вирішити самостійно, тож потрібне втручання міської влади — наприклад, коли йдеться про переповнену школу. Та цим у владних кабінетах, схоже, ніхто не переймається.

Нагадаємо, що у нас є парламентська більшість, яка підтримує Президента, але немає навіть повноцінного міністра освіти — є лише в.о., і той із дуже сумнівною репутацією.

Саме директори зараз у міру сил шукають термометри, підраховують кількість масок та відділяють старшу школу від молодшої, щоб виграти в коронавірусу хоча б місяць на адаптацію першокласників.

Для глобальних перебудов та поділу переповнених класів на два потоки директорських зусиль недостатньо – потрібні гроші на зарплати, і не тільки. Тут би став у пригоді спецфонд на боротьбу з COVID-19, але “у Зеленського” вирішили частину цих грошей спрямувати на будівництво доріг.

Лего доведеться заховати

Світлана Олексюк, директорка школи №5, яка розташована навпроти ботсаду на Печерську, зустрічає в фойє-коворкінгу та запрошує сісти за стіл із вертикальним прозорим склом а-ля аптека. За ним ще в червні приймали першокласників.

Директорка не бачить сенсу ставити таке скло на вчительських столах – педагоги сидять на місці максимум 10 хвилин, коли заповнюють журнал. Весь інший час вони підходять до учнів чи пишуть на дошці.

Схожими скляними перегородками вже обладнали парти в двох класах престижної Гімназії східних мов.

В школі №5 звикли до гостей – навчальний заклад для 370 учнів розташований на найдорожчій столичній землі, школу доводили до закриття, але директорка змінила ситуацію. Зараз всюди новенькі меблі, виставки картин, презентацій та запах свіжої фарби. Особлива її гордість – дебелий соняшник на шкільному подвір’ї, насіння якого учні вимочували в меду, та калиновий гай, що висаджується щороку першачками.

«Ми повернули в школу багато діяльності, досліджень, практикумів, зон для читання. А зараз змушені згортати місця спільної роботи, ховати м’які крісла, настільний теніс. Кожен клас треба модифікувати та робити більш безпечним», — зітхає пані Світлана.

В школі встановлюють двері між фойє та коридором з класами молодшої школи, щоб потоки учнів не перетиналися. Раніше в школі був один вихід, зараз відкрили чотири. Вчитель забере дітей з вулиці і заведе в клас, а потім двері зачинять – контролювати додаткові виходи немає змоги.

За серпень адміністрація планує обладнати на шкільному подвір’ї ще 4 відкриті класи на доповнення до 4 наявних — саме там учні зустрінуться на перше вересня.

Грандіозна ідея директорки – встановити тенти, які б перетворили подвір’я школи на тераси: давали тінь та захищали від дощу. Але цей проект обійдеться мінімум в 50 тисяч гривень за тент. Де взяти гроші?

«Я готова попросити на «Спільнокошті», — запевняє вона.

Якби скласти рейтинг, за чим найбільш жалкує топ-менеджер школи – на першому місті були б конструктори Лего. В молодших класах прибрали конструктори, настільні ігри, пазли – їх не зможуть щодня дезінфікувати, а дітям не заборониш обмін деталями.

Ще одне сумне нововведення 5-ї школи – відмова від занять в класі інформатики.

«Всі дослідження доводять, що клавіатура – одне з найбільш брудних місць. Ми не можемо ризикувати здоров’ям дітей. Цей клас буде студією, де вчителі зможуть записувати та транслювати онлайн-уроки. Інформатику будуть проводити в звичайному класі — вони обладнані ноутбуком, а відпрацьовувати завдання учні будуть вдома», — продовжує пані Світлана.

Колеги Олексюк з інших шкіл доповнюють перелік "вигнанців": навряд чи будуть використовувати кабінети фізики, хімії та трудового навчання – як дезінфікувати швейну машинку чи верстат, ще не придумали.

Директорка показує порожні актові зали – їх також готують до проведення уроків. У 5-й школі вже обладнали кімнату, де в разі потреби зможуть ізолювати учня чи педагога з ознаками хвороби. Тільки медсестру все ще шукають — навіть на 1,5 ставки важко знайти спеціаліста, який раніше мастив розбиті коліна зеленкою, а зараз попереджував би поширення коронавірусу.

Школи просять наказу

Як під час карантину, так і після відновлення навчання яскраво проявилися два типи освітян: одні стогнали, мовляв, дайте нам наказ, а інші — брали й робили, каже Сергій Горбачов, освітній омбудсмен.

Він нагадує, що школи отримали автономію, та закликає директорів брати на себе відповідальність і планувати навчання, виходячи з міркувань здорового глузду.

Орієнтиром для директорів мали стати опубліковані МОЗ «Тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби».

яскраво проявилися два типи освітян: одні стогнали, мовляв, дайте нам наказ, а інші — брали й робили

Багато в чому рекомендації повторюють закордонний досвід і в загальних рисах окреслюють, що має зробити школа.

План недопущення поширення COVID-2019 у школах виглядає так:

  •  відкрити декілька входів;
  •  збільшити відстань між партами;
  •  для організованого руху коридорами нанести на підлогу спеціальну розмітку;
  •  адаптувати великі приміщення — актові зали та коридори — для потреб навчання;
  •  проводити максимум занять на відкритому повітрі.
  •  учні мають заходити в школу в масках, а вчитель має бути в ній постійно.

Проте в серпні жодна школа ще не має завершеного плану організації навчання.

«Зараз всі будуть експериментувати, а згодом — проаналізують та поширюватимуть вдалі зразки», — вважає Олександр Чучаєв, фіналіст національної премії Global Teacher Prize Ukraine 2017, вчитель історії та директор Благовіщенського НВК № 2 (Кіровоградська область).

В кращих стартових умовах опиняться школи, в яких мало учнів та є надлишок площі. Як правило, такі розташовані у центрах міст. В Дарницькому районному управлінні освіти Києва скептично оцінюють рекомендації міністерства – їх можна впровадити в малокомплектних школах, але точно не в переповнених «мурашниках» на Харківському масиві.

Наприклад, школа №329 «Логос» – заручник хаотичної забудови району висотками. Зараз у школі вчиться 2500 учнів, хоч за планом має бути не більше 1200. Кожен клас відвідує по 38-40 учнів.

Всі рекомендації об’єднує зміна ролі не лише директора, але й учителя — він має, як намісник головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, контролювати температуру, стан учнів та носіння масок — паралельно з викладанням уроку.

В учнів – особливо молодших класів – не завжди вистачить витримки, щоб не обійняти друга після піврічної відсутності в школі, поділитися іграшкою чи дати лизнути чупа-чупс.

Школа-"тесла"

Юрій Дубовецький, екс-очільник Святошинського райуправління освіти, місяць тому став директором середньої школи №42. Її можна назвати «теслою» серед київських шкіл, адже там власний басейн, клімат-контроль, і все це урочисто відкрив мер Віталій Кличко минулого року. Зараз у школі 1270 дітей та 7 перших класів.

«Нам поталанило – школа нова, і є можливості розділити потоки дітей. Маємо широкі коридори, на відміну від шкіл на Борщагівці, як будувалися в 70-80 роках. В них обмежені площі», — каже директор при зустрічі.

Дубовецький часто змушений відмовляти учням у зарахуванні чи переводі до школи – адміністрація шкіл старається не переповнювати класи.

На столі у директора помічаю платіжку з розрахунком зарплати — 9 тисяч «брудними», а на руки – 7,7 тисяч за 19 робочих днів липня. Прибиральниця в цій школі отримує близько 5 тисяч за 1,5 ставки, і 20% штату не заповнені.

Одна з рекомендацій МОЗ та МОН – змінити розклад уроків, щоб розвести потоки учнів. З вересня в 42 школу старшокласники приходитимуть на годину раніше. Учням додадуть ще одну перерву, аби всі встигли пообідати в їдальні.

В їдальні теж перестановки – замість 6 людей за столом одночасно обідати зможуть лише 4 учні. Але як утримати старшокласників від збору за одним столом – питання.

В школі Чучаєва зупинилися на такому варіанті зміни розкладу: 1-3 клас почне о 8.30 ранку, старші класи — о 8, а середня – збирається на 9. Зміна розкладу означає, що кожен клас вчитиметься за власним графіком і один із символів школи – дзвінок на перерву — відійде на карантин.

Зараз педагоги з Благовіщенська обговорюють можливість використовувати будильник чи пожежну сигналізацію, щоб кожному класу давати свій сигнал. Ще одна оригінальна ідея — нанести розмітку в школі, по якій мають рухатися школярі згідно з планом евакуації.

Затори на вході

Масками та санітайзерами більшість шкіл забезпечена, а ось термометри є не у всіх. Олександр Чучаєв шукає можливість придбати ще 4 безконтактні градусники, хоч їхні показники часто відрізняються від ртутних. Його мрія — рамка на вході, яка сканує стан здоров’я дитини. Така є в приватній Новопечерській школі.

В київській гімназії №179 Голосіївського району планують перевіряти температуру не тільки педагогам, але й усім дітям. Через три тижні в 46 класів гімназії зайдуть 1511 учнів.

«Термоскринінг посилить дисципліну у батьків, які раніше вели хвору дитину до школи, посилаючись на свою зайнятість і неможливість залишитися вдома з дитиною», — запевняє педагог.

Брати й сестри – серед учнів — вагомий фактор ризику, на який звертає увагу директорка. Поки він залишився поза увагою розробників рекомендацій. Наприклад, дитина вчиться в початковій школі, а її брат чи сестра — в старшій. В школі Чернілевської зараз 523 учні братів-сестер, що підвищує ризики поширення вірусу, а різні входи (їх у школі планують аж 6) проблеми не вирішать.

«Бульбашка» — запобіжник проти коронавірусу

Перехід на навчання в підгрупах – складне питання для директорів. Школам Великобританії рекомендують організувати роботу учнів у бульбашках-підгрупах до 12 чоловік. Учні з різних бульбашок мають якомога менше перетинатися та взаємодіяти виключно в групі. Такий варіант у разі інфікування одного учня має виключити закриття на карантин всієї школи. В західній пресі навіть обговорюють будівництво «смуги перешкод», щоб діти не перетиналися на майданчиках чи в коридорах.

Але в наших умовах на перший плані виходить банальне питання грошей: де брати додаткові кошти на виплати вчителям, адміністрації та технічному персоналу школи за навантаження в дві зміни? Подвоєння бюджету на виплату зарплат – це нереально в умовах падіння економіки. А якщо запровадять другу зміну по всій країні — на Майдан зберуться батьки.

Де брати додаткові кошти на виплати вчителям, адміністрації та технічному персоналу школи за навантаження в дві зміни?

В ідеалі, одну парту повинен займати один учень – як на цьогорічному ЗНО. Ірина Чернілевська прораховувала варіант двозмінки за умови поділу класу на 2 групи, занять по 30 хвилин, плюс ще 15 хвилин використовувати на самостійне опрацювання предмету.

В такому випадку дофінансування складає 18% заробітної плати, але це якщо не розбивати уроки фізкультурно-мистецького циклу – тоді тільки на 11-15%.

Сценарій першого вересня

Традиційні лінійки на 1-е вересня теж не витримали коронавірусу. Керівники шкіл — проти скупчення людей.

Дубовецький підрахував: один першокласник приведе з собою мінімум 3 дорослих: маму, тата та бабусю. В 142-й школі планують організувати фотозону, щоб дорослі розміщували гарні фото в сторіз Інстаграму з хештегом та просували школу в соцмережі.

В багатьох київських школах почнуть з коригувального навчання та повторення матеріалу онлайн-уроків.

Якби опитані директори могли змінити закон, вони би прибрали норму про початок школи 1 вересня і поступово запускали б на навчання першокласників. Найгірший сценарій — якщо карантин почнеться менше ніж через місяць, і вчителі знову працюватимуть онлайн.

Це розуміють і батьки. В цьому році багато хто відклав похід нащадків в перший клас і взагалі в школу. Альона Парфьонова, співзасновниця популярної в Фейсбуці групи «Батьки SOS», каже, що батьки сумніваються, що в школах почнеться нормальне навчання.

«Після карантину багато батьків вирішили, що дитина краще вчитиметься вдома, тому хоумскулери (сімейна форма навчання) – зараз дуже популярна хвиля. В групі часто запитують, які потрібні документи для цього», — зазначає Альона.

Поки що єдині, хто виграє від майбутнього карантину — ПТУ та технікуми. В цьому році вони обігнали школи в полюванні за головами. Багато 9-класників, які навіть не планували йти зі школи, змінили своє рішення.

«Це нечесна конкуренція, коли представники профосвіти казали: дивіться, знову введуть карантин і якісної освіти все одно не буде. А в нас ви за 2 роки отримаєте професію. В результаті в мене з запланованих 20 учнів залишилося лише 10», — визнає Олександр Чучаєв.

Для старшокласників, які залишаться в школі, карантин — відмінна можливість не відволікатися на школу та готуватися до ЗНО. Принаймні, за це карантину дякували цьогорічні випускники, які склали ЗНО на 200 балів.

Як запобігти зараженню. Загальні рекомендації

Тут ми наведемо тези зі статті Wall Street Journal про те, як передається коронавірус.

" 1.Достатня вентиляція в місцях, які відвідують і в яких працюють люди, надзвичайно важлива і зменшує кількість вірусів у приміщенні, знижуючи ризик інфікування.

2.Незахищений контакт упродовж 15 хвилин і більше на відстані менш ніж два метри дуже небезпечний, при ньому сильно зростає ймовірність зараження.

3.Але 15 хвилин і 2 метри — це лише "правило великого пальця". Заразитися можна й за значно меншу кількість часу, якщо вам чхнуть в обличчя — чи при іншому близькому чи тісному контакті, при якому передається багато респіраторних краплин.

4.Вірус швидко поширюється в місцях, де впродовж тривалого часу посилено дихають або голосно розмовляють: спортзали, музичні чи театральні виступи, конференції, весілля, дні народження.

5.Перебувати надворі загалом безпечніше, бо частинки з вірусами швидше розсіюються. Проте великі та малі краплини становлять ризик навіть надворі, коли люди перебувають у тісному та тривалому контакті.

Джерело: konkurent.ua

Коментарі

Немає коментарів

Залишити коментар

Доступні теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>