Ціна права вибору

Квітень 15, 2019, 10:59 | (0) | інше головне новини Україна
3329

2019 рік - рік виборів: Президента, Верховної Ради України.  Та все ж, правильніше назвати його не роком виборів, а роком вибору українців.  Вибору не окремих груп населення, регіонів чи політичних партій, а цілого народу: куди спрямувати державу, в якій системі цінностей ми прагнемо бути, хто буде нашими партнерами і союзниками, опонентами та противниками.  Тому є нагальна потреба спробувати пояснити, що сьогоднішня ситуація  уже не є якоюсь політичною грою різних сегментів суспільства, партійними баталіями чи ігрищами олігархів, а жорсткою дійсністю, яка стосується абсолютно кожного українця, і що саме від персонально кожного залежить якою буде ця дійсність завтра.  Найбільшу тривогу викликає те, з якою радістю ми ходимо по кругу, щоб знову опинитися там, де були, коли маючи омріяну віками незалежність, легко віддавали її на поталу російським царям,  більшовицьким ордам чи новітнім московським тиранам.

Не можна заперечувати чи замовчувати факти, що в Україні є багато громадян, які втомилися від війни, бідності, несправедливості та корупції. Громадян, які часто  запитують себе: «Чому ми живемо гірше від наших західних сусідів, чому з 1991 року нас годують ефемерними реформами, а покращення життя не видно?»  У цій системі уже виросло ціле покоління українців. Величезний суспільний песимізм поселився й у світогляді інтелігенції. Уся ця критична маса вибухнула у 2014 р., з якого фактично започатковано новітню історію України, як незалежної держави. Усе наше життя з 1991 р. до Майдану та Революції Гідності - це життя не у незалежній Україні, а в московській колонії, бо повноцінної держави  протягом цього періоду українці не мали. Держава будується важко, блага нації створюються важкою працею - такі головні  підвалини  державного будівництва.

То що ж ми отримали за ці чотири роки початку розбудови підвалин держави?

Найголовнішим підсумком цього періоду є те, що за останні чотири роки  Україна зробила більше, ніж за увесь період з 1991 року. Проте початок будівництва держави у 2014-му мав гнітючу перспективу територіального розпаду та повної втрати державності. Проросійські «народні республіки» були готові до проголошення у Харкові, Запоріжжі, Херсоні, Миколаєві, на Одещині та у багатьох інших містах України. Федеральні Збори РФ дали право Путіну ввести війська в Україну. Тоді була найреальніша ймовірність приходу війни на  більшість українських територій. Окрім військової загрози наступав реальний колапс фінансової системи держави. Навесні 2014 р. на єдиному казначейському рахунку країни було 108 тис. грн. – по 1 копійці на 4-х громадян України. Якби не відбувся Майдан і режим Януковича продовжив своє панування, то виплати пенсій, допомог, заробітної платні бюджетникам припинилися б після травневих свят 2014 року. Після Майдану вдалося стабілізувати курс гривні за допомогою ринкових механізмів; припинилася практика банкрутства банків без виплати громадянам вкладених коштів; пішли в минуле «банківські піраміди». Ліквідовано системну залежність від банківської системи Росії, через що нещодавні падіння рубля не призвели до падіння гривні. Українські олігархи припинили використовувати банки в схемах особистого збагачення та виводу капіталів.

Стабілізовано показники зовнішнього боргу нашої держави:

1

Почали стабільно відновлюватися золотовалютні резерви:

2

Вперше за всю свою новітню історію Україна прожила 4 роки без звичної системної війни між трьома першими особами держави – Президентом, Прем’єр-міністром, Головою Верховної Ради.

Після економічного спаду, спричиненого наслідками діяльності режиму Януковича та агресією Росії, Україна перейшла до економічного зростання. За цей час в Україні  відкрито 207 нових заводів. Більшість із них —  проекти іноземних інвесторів. Це означає, що нашу країну  розглядають як потенційно повноправну складову європейського ринку, тому намагаються встигнути скористатися з низьких зарплат і розмістити тут виробництво, яке окупиться за лічені роки. Тільки-но ця тенденція стане масовою, високі темпи розвитку українській економіці гарантовані. І чим більше виробництв іноземних компаній буде на нашій території, то більше європейські та інші розвинені країни будуть зацікавлені в безпеці України.

У 2014 році Україна проти російських агресорів на Донбасі змогла виставити тільки біля п’яти тисяч легкоозброєних бійців - це все, що тоді мала Україна. При цьому, у 1991 році Україна мала 780 тисяч особового складу, 6500 танків, 7000 інших броньованих бойових машин, 7200 артилерійських систем. Понад 500 кораблів та суден, 1100 бойових літаків, більше 1000 одиниць тактичної ядерної зброї та 176 міжконтинентальних балістичних ракет. Усе це до 2014 року було втрачено. Сьогодні Збройні Сили України увійшли в ТОП-10 найсильніших армій Європи (8 місце за версією міжнародного рейтингу «Global Firepower»). Забезпечено стабільність гривні через ліквідацію  збитковості НАК «Нафтогаз України». До 2014 року  щорічно ця компанія мала збитків біля ста мільярдів гривень. Кожного року, щоб ліквідувати ці борги, Національний банк України друкував 100 млрд. нічим не забезпечених гривень, що приводило до неконтрольованої інфляції, падіння гривні і рівномірного збідніння усіх громадян України. У 2017 році Нафтогаз збільшив свій прибуток на 48% і забезпечив 18% надходжень всього Державного бюджету України. У абсолютних цифрах це склало близько 40 млрд. грн. Для порівняння: у доларах США прибуток «Нафтогазу України» у 2017 році склав 1,5 млрд., а російського «Газпрому» - 1,63 млрд. Ліквідовано найбільшу корупційну схему в державі – непрозорі закупівлі за кошти Державного бюджету. Зараз усі закупівлі державою товарів та послуг на суму понад 100 тис. грн. здійснюються відкрито і автоматично – через систему електронних закупівель «ProZorro». Ліквідовано гігантську корупційну схему – «відкати» при поверненні податку на додану вартість. Зараз ПДВ відшкодовується у автоматичному режимі, без втручання чиновників. Відновлено керованість та прибутковість значної частини державних підприємств. Якщо раніше сумарний річний збиток державних підприємств складав 200 млрд. грн., то зараз в цілому державні підприємства «вийшли на нуль». Запроваджено безвіз з країнами ЄС. Значно зріс престиж українського паспорта. Український паспорт зайняв 32 місце у міжнародному рейтингу престижності «Passport Index». З ним можна відвідати понад 120 країн без візи або з безперешкодним отриманням візи на кордоні. Запроваджено систему електронного декларування активів для державних службовців (перший етап).  Суспільний контроль за витратами державних функціонерів – фундаментальний механізм впливу громадян на дії представників влади, схильних до корупції. Рівень відкритості, запроваджений Україною, - один з найвищих у світі. Наступним етапом запровадження системи е-декларування має стати автоматичне відстежування порушень з обов’язковим наступним відкриттям кримінальних або адміністративних проваджень. За найактивнішої участі громадськості створено Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціальну антикорупційну прокуратуру (САП). На черзі – створення Антикорупційного суду та Державного бюро розслідувань. Завдання другого етапу: створені незалежні антикорупційні органи повинні запрацювати. Вдалося домогтися того, що вперше в історії України нашими вірними і ефективними союзниками є найбільш потужні, багаті та сильні країни та міжнародні об’єднання планети. Україну підтримують: ЄС, США, НАТО та багато інших країн та організацій. У протистоянні цивілізованого світу та Росії Україна однозначно знаходиться на стороні цивілізованого світу, є його невід’ємною частиною. Вдалося запровадити дієву модель протидії агресії Росії.Вона ефективно стримує подальшу агресію Росії; головним пріоритетом цієї моделі є максимально можливе недопущення людських жертв; Україна використовує у боротьбі свої ресурси, але також і могутні ресурси міжнародного співтовариства - вдалося забезпечити єдиний міжнародний фронт санкцій проти Росії; ця модель забезпечує стратегічну перспективу повернення тимчасово окупованих територій. Вперше в історії України сьогодні понад 50% бюджетних коштів автоматично поступають на місця і розподіляються місцевими бюджетами. Разом з грошима із Києва до місць та містечок переходить і влада: понад третину населених пунктів України вже об’єдналися у об’єднані територіальні громади.

Українці самі створили свою незалежність. Ми навчили світ сприймати себе як окрему самостійну націю, а не як населення, що проживає на території десь недалеко від Москви. Ми почали усвідомлювати, хто ми, знаємо, чого ми хочемо, розуміємо ціну державності і починаємо вчитися використовувати все це собі на користь.Українці стали більш вільними і розкутими, значною мірою – за рахунок народжених у незалежній державі. В Україні продовжує формуватися новий психологічний тип. Це нова людина, інтелектуальна, яка відчуває себе особистістю. За оцінками ЮНЕСКО Україна входить в 10-ку країн з найвищим рівнем грамотності. Війна і мир, бідність, корупція - це найсерйозніші виклики для нації. Але, якщо  не буде безпеки, то, як результат, російська експансія триватиме і не буде держави України.  Відтак,  стануть непотрібними питання боротьби з бідністю та корупцією. Чи можна домовлятися з Росією? Можна, але усі п’ять років війни Росія  готова домовлятися тільки виключно на своїх умовах: федералізація України, надання російській мові статусу офіційної мови, визнання автономії Донбасу і децентралізація за московськими мірками. Це у підсумку означатиме не що інше, як початок демонтажу України, як незалежної держави.

          Чи хочемо ми  стати учасниками цього процесу?

                                                                                          Редакція

                                                                                  

Коментарі

Немає коментарів

Залишити коментар

Доступні теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>