НЕ ЗІЙШЛИСЯ ХАРАКТЕРАМИ В ПОДРУЖЖІ? ЦІ СЛОВА СТАРЦЯ ПАЇСІЯ ВАС ТОЧНО ЗДИВУЮТЬ

Грудень 20, 2019, 19:57 | (0) | Духовність і культура Куточок для батьків і малечі
630_360_1576164799-672

У різниці характерів криється божественна згода

Одного разу до мене в келію прийшов чоловік і почав скаржитися, що він дуже засмучений через постійні суперечності з дружиною. Проте я зрозумів, що між ним і його дружиною не було чогось дійсно серйозного. У цього чоловіка є свої “сучки” і “шишки”, у його дружини — свої, тому вони не можуть припасуватися один до одного. [І одного, і другого] треба трішки “постругати”. Візьми дві нестругані дошки. В одної сучок в одному місці, в іншої — в іншому. І якщо ти хочеш з’єднати їх як є, неструганими, то між ними залишиться щілина. Однак якщо ти ледь-ледь постружиш першу дошку в одному місці, другу — в іншому, вони відразу приляжуть одна до одної. Тільки стругати треба тим самим рубанком2.

“Я не знаходжу спільної мови зі своєю дружиною! — скаржаться мені деякі чоловіки. — Ми зовсім різні за характерами! Вона людина зовсім іншого складу. Як же Бог допускає такі нісенітниці? Невже Він не міг улаштувати все таким чином, щоб у чоловіка й дружини були однакові характери, так, щоб вони могли жити духовно?” — “Невже ви не розумієте, — відповідаю їм я, — що в різниці характерів криється божественна гармонія? Різні характери складаються в гармонію. Уяви, якби й у тебе, і у твоєї дружини були однакові характери! Та Боже борони! Уяви, що було б, якби, приміром, і ти, і твоя дружина легко обурювалися. Ви б не залишили від вашого дому каменя на камені! А якби в обох і в чоловіка, і в жінки, були однаково м’які, лагідні характери? Так ви б спали ходячи! Якби ні в тебе, ні у твоєї дружини не можна було взимку випросити снігу — то ви б, звичайно, підходили один одному, але й пішли б обоє в пекельну муку. А якби обоє були марнотратними? Хіба ви змогли б господарювати? Ви пустили б ваше майно на вітер, а діти залишилися б під відкритим небом”.

Якщо важка, норовлива людина знайде й дружину собі відповідну — таку, що хоч кіл їй на голові теши, а вона буде робити по-своєму, — то вони, звичайно, одне одному підійдуть. Хіба не так? Однак через день спільного життя вони вчепляться одне одному у волосся! Тому дивися, як все влаштовує Бог: Він робить так, щоб хороша, добра людина одружилася з непокірливою, і тоді другий із подружжя зможе отримати допомогу, тому що споконвічно він міг бути налаштований по-доброму, але в молодому віці міг захопитися злим.

Невелика різниця в характерах чоловіка й жінки допомагає створити гармонійну сім’ю, тому що один із подружжя доповнює іншого. В автомобілі необхідні обидві педалі: і газ, для того щоб їхати, і гальмо, щоб вчасно зупинитися. Якби в машини було тільки гальмо, вона не рушила б з місця, а якби в неї був тільки акселератор, то вона не могла б зупинитися. “Ви — обоє на одну ногу, — сказав я одній подружній парі, — і тому один одному не підходите!” Обоє цих людей були дуже вразливими. Якщо в них вдома щось траплялося, то обоє кидали повіддя й починали голосити. “Ох, яка ж з нами сталася напасть!” — голосить чоловік. “Ох, що ж це за лишенько гірке!” — схлипує дружина. Тобто один з подружжя “допомагає” іншому впасти в ще більший розпач! Чоловік не може підбадьорити дружину й сказати їй: “Зачекай, адже те, що з нами сталося, не так уже й серйозно”. Я бачив таке в багатьох сім’ях.

Маючи різні характери, чоловік і жінка можуть більшого досягти й у вихованні дітей. Один із подружжя почне їх трішки пригальмовувати, а інший буде говорити: “Ну дай ти дітям трішки свободи”. Якщо й чоловік, і дружина закрутять всі гайки своїм дітям, то втратять їх. Але вони втратять дітей і в тому випадку, якщо обоє будуть дозволяти їм робити що заманеться. Якщо ж мати й батько мають різні характери, то діти їх перебувають у рівновазі.

Я хочу сказати, що [у сім’ї] має бути все. Звичайно, чоловік і жінка не повинні перегинати палицю відносно особливостей свого характеру, але кожен з них відповідно до складу свого характеру повинен допомагати іншому. Якщо з’їсти, приміром, що-небудь дуже солодке, то закортить чогось солоненького. Приміром, коли наїсися винограду, хочеться заїсти його шматочком сиру, щоб перебити солодкість. Або городня зелень: якщо вона занадто гірка, її неможливо їсти. Але якщо овочі будуть заледве з гірчинкою чи з кислинкою, то вони і смачні, і корисні. Але ось якщо людина кислого складу стане говорити, що всім іншим треба стати такими ж кислими, а той, у кого гіркий норов, буде закликати всіх ставати гіркими, третій — солоний — буде наполягати на тому, щоб всі стали солоними, то до взаєморозуміння вони не прийдуть.

Джерело: dyvensvit.org

Коментарі

Немає коментарів

Залишити коментар

Доступні теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>