НАПИШИ ЦЕ НА КЛАПТИКУ ПАПЕРУ – І ТВОЄ ЖИТТЯ ЗМІНИТЬСЯ!

Травень 10, 2018, 22:34 | (0) | Добрі справи Духовність і культура
528D54BC-909C-4860-A478-5718978ED7D2_w1023_r1_s

Ми живемо ТАК, як думаємо. Чи думаємо, що ТАК живемо? Чому робиш так, як вважаєш за потрібне, а отримуєш щось, чого не очікував? В чому причина багатьох невдач у стосунках і як все це можна змінити?

Те, що має значення… Глибинні переконання… Життєві орієнтири…

Здається, що все це – дуже філософські поняття, однак саме вони визначають щоденне життя. Тому щоб почати щось змінювати, слід пояснити, насамперед собі самому, якими цінностями я живу, чому я обираю ту чи іншу роботу, їжу, ресторан чи взуття, чому спілкуюсь з тими чи іншими людьми. Вся справа – у цінностях.

А що ж таке цінності у нашому житті?

Цінності – це щось, що визначає напрямок руху нашого життя, змушує діяти. Щодня ми обираємо – і щодня цей вибір продиктований нашими цінностями.

Всі ми маємо цінності, навіть якщо не роздумуємо про них, не обговорюємо їх. Однак у кожного ціннісна траєкторія є.

Візьміть клаптик паперу і випишіть на ньому перелік із 5 цінностей у порядку їх значимості – від найбільш важливого до найменш. А потім у стовпчику поруч зазначте, на що з написаного ви минулого тижня витратили найбільше часу.

І як не дивно, але те, що є на початку першого переліку, стає останнім в другому.

Цінності – це насправді той спосіб, в який ми живемо, як ми думаємо щодня, і це не зовсім те, чого ми хочемо.

Ще святий апостол Павло говорив: Боже, чому я роблю зло, якого не хочу, і не роблю добра, яке хочу.

І читаєш ці слова, а вони – про мене!

Насправді цінність – це вектор, тому дуже важливо, щоби він був чітко окреслений. Що є моїм пріоритетом? Куди я хочу йти? Чи я думаю, що рухаюсь правильно, а насправді йду у протилежному напрямку.

Тому дієвим, насамперед для мене, невеличким рецептом «праці» з цінностями хочу з вами поділитись.

По-перше, випишіть собі свої цінності і нехай цей аркуш буде під рукою.

По-друге, аналізуйте їх для того, щоби побачити, чи все ок. Бо тут все дуже цікаво: звідки береться зло? Я священик уже 13 років і не зустрічав злих людей. То ж звідки зло? А з того, що ми неправильно визначаємо свої цінності. До прикладу, добро моєї сім’ї –  це добро, правда ж? Але ж якщо заради досягнення цього блага я нехтую цінностями вищими: кривджу когось, обманюю, дію нечесно, то це вже зло.

По-третє, визначте, що вашими цінностями не є. Бо те, що для когось є пріоритетним, для іншого – ні. І це дуже важливий пункт для створення здорових стосунків у будь-якому колективі. У наш час можна заповнити будь-яку професійну прогалину, а от ціннісну – аж ніяк.  І особливо важливо для створення сім’ї.

По-четверте, говоріть! Іноді здається, що нам бракне розмов про цінності. Ми не звикли говорити про те, що справді важливе, за чаєм, під час прогулянки з друзями, з рідними. Але про це слід говорити.

По-п’яте, цінності – не приреченість. “Де твій скарб – там і серце твоє” – слова Ісуса. Цінності – це і є той скарб. А що робити з тим, якщо мені не подобається, де моє серце? Можна щось змінити чи ніяк? Звісно, що так: ми не приречені на ті чи інші цінності, способи поведінки. Їх можна змінювати, розуміючи, що цей процес – абсолютно не миттєвий: от від цієї миті я змінююсь і крапка. В цьому аспекті  може допомогти середовище: з ким поведешся, від того й наберешся. Добре оточення здатне змінити на краще.

Джерело: dyvensvit.org

Коментарі

Немає коментарів

Залишити коментар

Доступні теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>